13 листопада на запрошення CKPiDE члени Польського товариства ім. Ю. Люблінського з Новоград-Волинського та члени Студентського польського клубу з Житомира взяли участь в 8-му перегляді сучасних польських фільмів під Високим замком.
Більшість учасників виїзду мали можливість вперше відвідати Івано-Франківськ, дізнатися про його багату і цікаву історію та переглянути польські фільми на великому екрані.
Завдяки гостинності членів Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, в тому числі завдяки пані Дануті, ми дізналися про діяльність, структуру Центру і завдяки найстаршому волонтеру пані Владиславі ми дізналися польську історію цього міста. Після екскурсії по місту, в рамках цьогорічного перегляду фільмів, ми взяли участь у презентації фільмів Кур`єра Галицького за участі головного редактора „Kuriera Galicyjskiego” Мірославом Ровіцкім, було показано два фільми: «Pokucka Troja» та «Ніхто не казав їм іти». Далі ми вирушили до кінотеатру «Люм`єр», на перегляд фільми «Ціле щастя».
На зворотному шляху ми вирішили відвідати місто Підгайці (Тернопільська область). Ми зацікавилися цим місцем, оскільки його власником був Станіслав Потоцький, прізвисько Ревера (1589-1667), польський коронний гетьман. На честь Станіслава Потоцького, його син, згодом коронний гетьман Анджей Потоцький, назвав місто Станіславів, засноване в 1662 році в Покуччі (сьогоднішній Івано-Франківськ). Тут, у Підгайці, знаходиться історичний готико-ренесансний римо-католицький костел Святої Трійці. За інформацією, отриманою від нашого екскурсовода, мешканця цього міста, пана Романа Дзядикевича, церква була побудована ще у 1410 році.
У 1620-1621 роках костел був повністю зруйнований турецько-татарськими навалами. У 1635 році тут була похована засновниця цієї місцевості Зофія Гольська-Замєхова (з роду Тишкевичів). А в 1643 році до пресвітерію костелу було додано багатокутну могильну каплицю, де поховано наступного власника м. Підгайці Станіслава Ревера-Потоцького. Наразі немає доступу до цих гробниць. Частина костелу зруйнована і знаходиться в дуже поганому стані.
Після Другої світової війни костел поступово був зруйнований. З 1946 року будівлю костелу перетворили на склад для різних матеріалів. У 70-х роках його планували підірвати, що в підсумку не відбулося. У 80-х його підпалили, в результаті чого весь дах і вежа обвалилися. Парафіяльна громада тут була зареєстрована в 1991 році і з того часу подала заяву про повернення храму. Храм громаді повернули в літку 2006 року. Того ж року розпочався ремонт. Оновлення церкви стало можливим завдяки фінансуванню Міністерства культури та національної спадщини Польщі. Обладнано захристію як тимчасову каплицю. У 2009 році адаптовано похоронну каплицю Ревера Потоцького для богослужіння, де віряни можуть молитися. Наш екскурсовод, пан Роман, подякував нам за інтерес до цього храму і був дуже радий, що ми приїхали.
Ми хотіли б подякувати директору Центру в Івано-Франківську Марії Осідач за запрошення та за гостинність групи з Новограда-Волинського та Житомира. Дякуємо за сприяння у виїзді Фонду «Допомога поляків на Сході».