22 червня голови польських організацій м. Житомира, священики, парафіяни костелу св. Софії в дуже теплій, сімейній атмосфері зібралися разом, аби подякувати капелану поляків Житомирщини, отцю Ришарду Карапуді TChr, за два роки доброї роботи, за несення Божого слова та об`єднання польських організацій у Житомирі.
Зустріч відбулася у Музеї космонавтики. На початку зустрічі відбулася молитовна частина: капелан о. Ришард Карапуда TChr помолився і благословив присутніх. Євангеліє читав о. Ярослав Ольшевський, пробощ парафія Божого Милосердя. Далі, відбувся концерт камерного ансамблю ім. Ігнація Фелікса Добжинського, заслуженого для культури Польщі, під керівництвом Ірини Копоть.
У наступній, товариській частині нашої зустрічі, була показана презентація про участь капелана в діяльності польських організацій. Разом пригадали, що о. Ришардові вдалося зробити за ці два роки. Капелан присвятив себе роботі з усіма польськими організаціями Житомира та області. Зі словами подяки, подарунками та квітами виступили голови польських організацій. Також, зі сльозами на очах, капелану дякували парафіяни костелу св. Софії.
Отець Ришард Карапуда був у Житомирі майже два роки. І з впевненістю можна сказати, що він був справжнім капеланом для всіх поляків Житомирщини! І тому, з великим смутком, ми прощаємось з нашим капеланом. Він був щиро відданий служінню Богу і його головній місії – об`єднувати місцеві польські організації. Під час його діяльності, всі без винятку польські організації могли розраховувати на підтримку, допомогу і добру пораду мудрої та розумної людини – отця Ришарда.
В Україні отець Ришард працював більше 25 років. Працював у Волочиську, Макіївці, Миколаєві, Донецьку, Кам`янці-Подільському та Житомирі. На сході він допомагав дітям та безпритульним. У Кам`янці-Подільському священик приділяв багато уваги захисту життя, а у Макіївці – опікувався сиротами, багато з них були охрещені. Більше того, священик повінчав усі пари в парафії, які жили без костельного шлюбу.
Варто відзначити, що наш капелан у квітні 1999 року був одним із ініціаторів створення Товариства польської культури Донбасу в Україні, що свідчить про його активну полонійну діяльність.
У парафії св. Юзефа в Донецьку, завдяки ініціативі капелана, була відкрита меморіальна дошка в пам`ять про сілезців. Йдеться про тисячі жителів Сілезії, які голодували та працювали в вугільних шахтах Донбасу. Радянські війська депортували їх на українські степи на початку 1945 року. Рахуючи тих, хто був депортований до Казахстану, жертвами депортації на Схід могли стати близько 90 тисяч сілезців. Вдалося вижити і повернутись невеликій кількості людей. І саме про увіковічення пам`яті цих людей виступав Ришард Карапуда.
Дякую всім, хто взяв участь у зустрічі, щоб подякувати нашому капелану за його працю, за відкритість, чесність і добре серце. Дякую директору музею, пані Ірині Дячук, та співробітникам музею, зокрема пані Наталії Місяць за допомогу в організації цієї зустрічі.
Наступного дня, в неділю, ксьондз, як капелан поляків Житомирщини, провів останню месу в Житомирі.