Мархлевщина

– польський автономний район

14 листопада у Довбиші відбувся круглий стіл «Мархлевський польський район» з нагоди 90. річниці створення та 80. річниці ліквідації польської автономії.

Участь в круглому столі взяли консул РП у Вінниці Кшиштоф Росінські, голова Довбиської селищної ради Юрій Домашин, Директор Польського дому у Житомирі Ірина Першко, священики Санктуаріум Матері Божої Фатімської, голови польських громадських організацій Житомира і області, вчителі і учні місцевої школи, бізнесмени, мешканці Довбиша, чиї родини були депортовані до Казахстану.

Урочистість розпочалася з покладання квітів до пам`ятної таблиці жертвам тоталітарного режиму при Костелі Матері Божої Фатімської. Квіти до пам`ятної таблиці покладали консул РП у Вінниці Кшиштоф Росінські та директор Польського дому Ірина Першко. Спільно з о. Павлом усі присутні помолилися за невинно замордовані душі Поляків. Хвилиною тиші ушанували пам`ять тих Поляків, які проживали на території Мархлевського району та були замордовані.

Далі, покладено квіти до меморіальної пам`ятної дошки Віталію Медушевському, який загинув у 2014 року в зоні АТО, мешканцю Довбиша, поляку за походженням.

На початку заходу виступив Голова Довбиської селищної ради Юрій Домашин, консул РП у Вінниці Кшиштоф Росінські та директор Довбиської школи Олег Хом`як.

Далі виступили члени Клубу, Вадим Галайко та Станіслав Ширяєв з рефератами на тему «Історія повстання та ліквідації Польського національного району ім. Юліана Мархлевського в 1925-1935 роках» та Анна Черкес з рефератом «Постать громадського діяча польського та українського революційного руху в 80-х рр. XIX ст. Юліана Мархлевського».

З метою глибшого розуміння, що пережили Поляки під час панування Радянської влади і не лише на території Мархлевського району; з метою розуміння, що означало бути Поляком в ті часи, учасникам круглого столу було запропоновано перегляд фільму «Через червоний кордон» (2012), який був створений Фондом Йоахіма Лелевела і Товариством Військової історії Каліна Красная. Фільм розповідає про депортації Поляків з України до Казахстану в 1936 році. Фільм знято на оповіданнях Пьотра Косцінського «Через червоний степ».

Під час дискусії, учасники круглого столу мали можливість поділитися враженнями, відчуттями, переживаннями. Пані Марія Карпінська, батьки якої були депортовані до Казахстану, вразила усіх своїми розповідями про те, що пережила її родина. Як зауважив консул РП у Вінниці Кшиштоф Росінські, що було б дуже добре, щоб такі спогади були надруковані в книзі, щоб кожен міг прочитати і проаналізувати історію Поляків в різні часи на різних територіях. Багатьох зацікавив документ, який представила Алла Черниш – «Свідоцтво про народження» її мами, яке було видане в 1931 році Мархлевським районом, де зазначено, що її мама народжена в місцевості Мархлевськ, Мархлевського району. Даний документ написано двома мовами: польською і українською. Директор Польського дому у Житомирі Ірина Першко згадала про голову Товариства ім. Яна Павла ІІ в Довбиші п. Стефана Кур`яту, який помер в минулому році. Як зазначила Ірина Першко, це людина, що присвятила багато часу і сил на дослідження, пошук історії Мархлевська, він працював на розвиток і промування Довбиша як в Україні так і за її межами. Хвилиною тиші було ушановано пам`ять п. Стефана. До усіх присутніх звернувся доцент, кандидат філософських наук ЖДУ Станіслав Сухачов з закликом, розпочинати відбудовувати свою місцевість. Брати актину участь в розвитку свого міста вже сьогодні, щоб завтра ми могли жити, так, як Польща, використовуючи при цьому польську модель децентралізації влади в Україні.

Головною метою проведення заходу було передусім ушанування людей, вшанування Поляків, які проживали на території Мархлевського району. Людей, які хотіли творити територію свободи, територію щасливих і багатих людей. Однак були позбавлені усього, лише тому, що були Поляками!

На закінчення круглого столу, місцевій школі було передано історичних стенд з інформацією про Мархлевський район.

На сам кінець заходу організатори звернулися до учасників круглого столу пам`ятати слова, які написані на місці поховань, недалеко Іркутська (Росія), де в 1990 році було встановлено меморіал жертвам репресій з написом: «Звертаємося до Вашої пам`яті люди і до Ваших сердець – НЕ ДАЙТЕ, щоб наша доля стала і Вашою долею».

Ініціатором і організатором круглого столу виступила громадська організації «Польський студентський клуб» та Довбиська школа № 1. Проект дофінансовано з коштів отриманих від Міністерства Закордонних справ в рамках конкурсу реалізації завдання «Співпраця з Полонією і Поляками за кордоном в 2015 році» за підтримки Фонду «Допомога полякам на Сході».

Мархлевщина – це район, де Поляки становили більшість. Мархлевщина – це невдалий експеримент з польським національним районом.

Що могло бути причиною для прийняття рішення знищити Поляків? Це мав бути зразковий район, де планували виховувати кадри майбутньої комуністичної Польщі та еліти Червоної армії, що в майбутньому мала вдарити по Польщі. Однак, коли розпочалася колективізація, то виявилося що Поляки взагалі не підпорядковуються радянським гаслам. Не хочуть віддавати землі, та більше того – вірять в Бога і моляться. Поляків висилали туди, де були найскладніші умови. Вони масово помирали з голоду, холоду і нелюдської роботи.

Актуально —>